Рішення №435019

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 5550/ 2006                                     Головуючий в 1 інстанції - Літвіненко Ф.К.

Категорія -43                                                       Доповідач   - Глущенко Н.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

5 грудня 2006 року                Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого   - Глущенко Н.Г.

судців                - ГригорченкаЕ.І., Ремеза В.А.

при секретарі  - Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 10 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до посадових осіб Дніпродзержинского комплексного району електричних мереж Байбара Наталії Олексіївни, Коробка Катерини Євгенівни, Оніщенко Юрія Миколайовича, Дніпродзержинського комплексного району електричних мереж про визнання недійсною постанови про порушення Правил користування електричною енергією для населення та зустрічному позові ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" до ОСОБА_1 про стягнення збитків, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Заводського районного суду м. Дніпро дзержинська від 10.07.2006 року, ухваливши нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі та відмовити у зустрічному позові.

Зазначеним рішенням ОСОБА_1 відмовлено в її позовних вимогах, а зустрічний позов задоволено і з ОСОБА_1 стягнено на користь Дніпродзержинського комплексного району електричних мереж 498,11 грн. у відшкодування збитків /а. с. 89-90 /.

Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону / а. с. 96-98 /.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної    скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду скасувати та направити справу на новий розгляд відповідно до п. п. 4,5 ч. 1 ст.311 ЦПК України з наступних підстав.

З матеріалів справи, зокрема з позовної заяви та додаткової позовної заяви ОСОБА_1 / а. с. 4-6, 41 / вбачається, що позивачка звернулася з позовом до Байбара Н.О., Коробка К.Є., Оніщенко Ю.М. і Дніпродзержинського комплексного району електричних мереж ВАТ "ЕК"Дніпрообленерго" про визнання недійсною постанови про порушення Правил користування електричною енергією для населення та з додатковим позовом до Дніпродзержинського комплексного району електричних мереж ВАТ"ЕК "Дніпрообленерго" про стягнення матеріальної і моральної шкоди, які і були розглянуті судом першої інстанції та ухвалено рішення по справі. Між тим, розглядаючи зазначені позовні вимоги суд першої інстанції не встановив хто є належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 та не обговорив питання щодо залучення до справи належного відповідача у відповідності зі ст. 33 ЦПК України , оскільки Дніпродзержинський комплексний район електричних мереж не є юридичною особою, а є структурним підрозділом ВАТ " ЕК "Дншрообленерго", яке не було залучене до справи. Згідно ж ч.2 ст.ЗО ЦПК України позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Таким чином, суд вирішив питання про права та обов'язки особи, яка не була залучена до справи та не брала участі у справі, що є безумовною підставою для скасування рішення та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в силу п.4 ч.І ст.ЗП ЦПК України.

Безумовною підставою для скасування рішення суду від 10.07.2006 року є те, що розглядаючи зустрічний позов ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" до ОСОБА_1 про стягнення збитків, який було підписано та подано до суду представником ВАТ " ЕК "Дніпрообленерго" - начальником Дніпродзержинський комплексний район електричних мереж / а. с. 63-64 /, суд стягнув з ОСОБА_1 у відшкодування збитків 498,11 грн. на користь Дніпродзержинського комплексного району електричних мереж, який не є юридичною особою і не є стороною по зазначеному позову.

Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 / а. с. 4-6,41 / суд першої інстанції не встановив, які правовідносини виникли між позивачкою і відповідачами та яким матеріальним законом вони регулюються. Прийнявши в провадження, як позов, так і додатковий позов ОСОБА_1, які не в повній мірі відповідають вимогам ст.ст. 119-120 ЦПК України, суд, в порушення вимог процесуального закону, не уточнив позовні вимоги і не вирішив їх у відповідності з діючим процесуальним та матеріальним законом.

З позову ОСОБА_1. / а. с. 4-6 / вбачається, що нею заявлені вимоги щодо:   .

1) визнання протиправним рішення посадових осіб - контролерів Байбара Н.О., Корбка К.Є., Оніщенко Ю.М відносно встановлення вини позивачки в порушенні вимог п.48 Правил користування електроенергією для населення;

2) визнання протиправним рішення посадових осіб - контролерів Байбара Н.О., Корбка К.Є., Оніщенко Ю.М відносно встановлення факту розкрадання позивачкою електроенергії;

3) визнання недійсним постанови Дніпродзержинського комплексного району електричних мереж про притягнення позивачки до юридичної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 498,11 грн.

Судом же першої інстанції ухвалене рішення про відмову позивачці у визнанні недійсною постанови про порушення Правил користування електричною енергією для населення, а по вище зазначеним вимогам позивачки рішення судом не ухвалене. До того ж, ухваливши рішення про відмову позивачці у визнанні недійсною постанови про порушення Правил користування електричною енергією суд не з'ясував чи приймалась відповідачем така постанова або інше рішення з цього питання, як і не з'ясував яким чином вирішуються зазначені питання відповідачем. В матеріалах справи відсутня така постанова, рішення або протокольне рішення відповідної комісії відповідача

Таким чином, суд першої інстанції не розглянув всі вимоги і цей недолік не може бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, а тому в силу п.5 ч.І ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Крім того, 17.11.2005 року позивачка доповнила свої позовні вимоги та подала заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди / а. с. 41 /, яка була прийнята судом і ухвалою від 17.10.2005 року призначена до судового розгляду на 17.11.2005 року / а. с. 36 /, а затим неодноразово відкладалась розглядом, що вбачається з протоколів судових засідань /а.с. 52,55,59,61,83 /, але рішення щодо даних позовних вимог ОСОБА_1 судом першої інстанції так і не постановлене. Прийнявши в провадження зазначений позов і розпочавши його розгляд по суті, суд не прийняв до уваги, що зазначений позов не підписаний позивачкою / а. с. 41 /.

Розглядаючи справу по суті та ухвалюючи рішення по справі в частині стягнення з позивачки збитків по зустрічному позові, суд не встановив дійсні обставини по справі, як і не прийняв до уваги діючий матеріальний закон, неправильно застосував норми матеріального закону.

Так, ухвалюючи рішення по справі в зазначеній частині позовних вимог, суд виходив з того, що ВАТ "ЕК" Дніпрообленерго" спричинено збитки в результаті порушення ОСОБА_1 п. 48 Правил  користування електроенергією для населення, а тому вони підлягають стягненню з відповідачки в силу ст.1166 ЦК України. Однак, з даними висновками погодитись неможна оскільки вони не відповідають обставинам справи та діючому матеріальному закону.

З матеріалів справи вбачається, що відносини між сторонами по зустрічному позову витікають з Договору про користування електричною енергією для побутових споживачів, який укладений між сторонами, а тому всі правові наслідки порушення зобов'язання та відповідальність за порушення зобов'язання регулюються ст.ст.610,611,623,624 ЦПК України, а не ст. 1166 ЦК України, яка передбачає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Визнавши ОСОБА_1 винною в порушенні вище зазначених Правил суд не прийняв до уваги її посилання на те, що вона не наносила і не могла нанести на пломбу лічильника відтиск слюсарного інструменту, оскільки лічильник знаходиться не в квартирі, а в коридорі на сходовій клітці, тобто суд не прийняв до уваги п.11 Правил користування електроенергією для населення, відповідно до якого відповідальність за збереження поквартирних приладів обліку, встановлених на сходових клітках, та пломб на них - несе власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок. Крім того, суд не прийняв до уваги і обставини зняття лічильника працівниками енергопостачальника, які, зі слів ОСОБА_1, зняли його та упакували для експертизи в її відсутність, відправивши її до квартири за документами.

Стягнувши з ОСОБА_1 збитки в сумі 498,11грн. суд не перевірив правильність її нарахування ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго".

Так, суд не встановив кількість днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку електроенергії чи його технічної перевірки до дня усунення порушення відповідно до п.5 Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електроенергією для населення ( яка діяла на момент встановлення порушення і затверджена постановою НКРЕЕ України від 22.11.1999 року № 1416 зі змінами внесеними постановою НКРЕЕ України від 26.04.2001 року № 438 ). Також суд не прийняв до уваги, що виходячи із положень зазначеної Методики, із суми збитків підлягають відрахуванню суми сплачені споживачем за використану електроенергію за цей період.

Таким чином, апеляційна скарга піддягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 303,307,311 ЦПК України, колегія суддів, -

З

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 10 липня 2006 року -скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.

СУДДІ