Рішення №435061

Справа № 10284                               Суддя 1-ї ін.-Мирошниченко В.В.

Категорія - 21                                        Доповідач - Шабанова В.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

6 грудня 2006 р. Апеляційний суд Донецької області у складі

Головуючої - Шабанової В.О.

Суддів -Ігнатової Л.Є., Рєзникової Л.В.

При секретарі-Кошмак Т.С.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Петровському районі м. Донецька

На рішення Петровського районного суду м. Донецька від 14 вересня 2006 року

За позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Петровському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Вказане вище відділення виконавчої дирекції Фонду звернулось в суд з апеляційною скаргою про скасування рішення Петровського районного суду м. Донецька від 14 вересня 2006 року яким вирішений спір між ОСОБА_1 та відділенням виконавчої дирекції Фонду (надалі Фонд) про відшкодування моральної шкоди.

З відповідача на користь позивача стягнуто на відшкодування моральної шкоди 15 000 гр.

В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового- про відмову в задоволенні позовних вимог, з тих підстав, що на думку апелянта, факт заподіяння позивачу моральної шкоди у зв"язку з ушкодженням здоров"я на виробництві не знайшов свого підтвердження. В справі не міститься висновку МСЕК на підтвердження того, що потерпілому такі страждання заподіяні. Фондом виплачено позивачу одноразову допомогу, сплачуються помісячні страхові виплати. У зв"язку з цим шкода йому відшкодовується в повному обсязі. Дія ст. 34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які потягли втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди призупинена Законом „Про Державний бюджет України на 2006 рік".

Заслухавши доповідача, представника Фонду , позивача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Розглядаючи справу по суті суд встановив, що ОСОБА_1 протягом 20 років працював на підприємствах вугільної промисловості в . небезпечних та шкідливих умовах праці з повним робочим днем прохідником.

В результаті недосконалості технологічних гірничо-шахтних обладнань отримав ушкодження здоров"я- професійне захворювання.

Згідно з висновком МСЕК від 05.04.2006 року йому вперше встановлена стійка втрата працездатності у зв"язку з вібраційною хворобою 2-ї стадії в розмірі 40%.

За станом здоров"я ОСОБА_1 протипоказана робота в підземних умовах;, він потребує медикаментозного та санаторно-курортного лікування.

Звертаючись в суд позивач посилався на те, що каліцтвом на виробництві йому заподіяна моральна шкода: він відчуває фізичні та моральні страждання через прискорене серцебиття, тремтіння рук.

У зв"язку з тремтінням рук йому важко одягатися, брати в руки предмети, виконувати роботу руками.

Оскільки йому протипоказані підземні роботи, він вимушений звільнитися з посади забійника і шукати іншу роботу. Стан здоров"я потребує додаткових зусиль для організації життя та побуту

Відповідач відмовився відшкодувати моральну шкоду у зв"язку з ушкодженням здоров"я на виробництві в добровільному порядку.

Просив стягнути з відповідача на його користь 70000 грн.

Розглядаючи справу по суті, суд правильно встановив правовідносини по ній і обгрунтовано виходив з того, що у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди у зв"язку із ушкодженням здоров"я, на підставі ст.ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які потягли втрату працездатності"

Відповідно до роз"яснень Пленуму Верховного Суду України в п. З, постанови „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди",- під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, які, зокрема, полягають у моральних переживаннях у зв"язу з ушкодженням здоров"я, порушенні нормальних життєвих зв"язків.

Розглядаючи справу суд обґрунтовано дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода у зв"язку з тим, що він відчуває фізичні та моральні страждання. Ушкодження здоров"я на виробництві потягло негативні зміни в образі життя, потребує додаткових зусиль для організації свого життя та побуту.

Даний висновок суду підтверджується, обставинами справи та письмовими доказами. Зокрема, з висновку МСЕК від 05.04.2006 р. , медичних документів, акту розслідування профзахворювання вбачається, що у зв"язку з ушкодженням здоров"я на виробництві у потерпілого настала стійка втрата працездатності в розмірі 40%. Він відчуває фізичні та моральні страждання., через прискорене серцебиття, тремтіння рук., неможливість самостійно одягатись, тримати предмети, виконувати роботу руками. У зв"язку зі станом здоров"я, не може виконувати роботу в підземних умовах. Вимушений звільнитися з роботи, яка забезпечувала його постійним та стабільним заробітком.

Дані обставини підтверджуються копією трудової книжки .

(а.с. 7-27).

Правовий висновок суду про заподіяння потерпілому моральної шкоди перебуває у відповідності із вказаними вище роз'ясненнями Пленуму, якими дане роз'яснення поняття моральної шкоди.

Відсутність висновку медичної комісії на підтвердження відчування потерпілим моральних страждань, не спростовують висновку суду про заподіяння позивачу таких страждань Відповідно до ст. 34 вказаного вище Закону, наявність такого висновку не передбачена, як обов'язковий доказ, за умови встановлення МСЕК наслідків ушкодження здоров"я, якими є стійка втрата працездатності, що потягла фізичні, моральні страждання, негативні зміни в образі життя.

У зв"язку з цим не можна прийняти до уваги доводи апеляційної скарги, щодо відсутності доказів заподіяння моральної шкоди ОСОБА_1.

Доводи апеляційної скарги про неможливість відшкодування моральної шкоди у зв"язку із припиненням дії ст. 34 Закону в даній частині Законом „Про державний бюджет України на 2006 рік", також не можна прийняти до уваги, з наступних підстав.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 8.11.2005 по справі „ОСОБА_2 проти України" - держава може вводити призупинення або закінчити виплату, за умови внесення відповідних змін в законодавство і органи державної влади не можуть відмовити у виплаті належних сум.

Крім того, згідно зі ст. 46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які потягли втрату працездатності", а також із Законом України „Про страхові тарифи на загальнообов"язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричини втрату працездатності", Фонд має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду здійснюється за рахунок внесків підприємств. Кошти на здійснення страхування не включаються до складу Державного бюджету України, використовуються за їх прямим призначенням і зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду.

Розмір моральної шкоди, відповідно до п. 9 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, визначається залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, тривалості втрат, можливості їх поновлення, тяжкості вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках.

Оцінивши обставини та наслідки ушкодження здоров"я, характер, обсяг моральних страждань: а саме настання, через профзахворювання, стійкої втрати працездатності в розмірі 40%, обмеженість дій через хворобу, неможливість поновлення і на даний час попереднього стану здоров"я, суд визначив розмір моральної шкоди в сумі 15 000 гр.

апеляційний суд вважає за можливе погодитись з таким розміром, оскільки він встановлений в межах, передбачених ст.34 вказаного вище Закону, відповідає обставинам справи, обсягу та ступеню моральних страждань.

Доводи Фонду про те, що потерпілому виплачена одноразова допомога, виплачуються помісячні страхові виплати, у зв"язку з чим йому в повному обсязі вже відшкодована шкода є необгрунтованими.

Статтями.21, 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які потягли втрату працездатності" передбачені види соціальних виплат, які має отримати потерпілий у разі настання страхового випадку.

Закон не передбачає заміни одного виду виплат іншими.

Отримання позивачем одноразової допомоги та помісячних виплат не позбавляє його права на відшкодування моральної шкоди.

Рішення суду відповідає Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які потягли втрату працездатності", ст.ст. 213-215 ЦПК України Підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний .суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 14 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України безпосередньо протягом двох місяців з дня її проголошення.

Судді