Рішення №439227

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України


29.01.07 р.                     Справа № 11/419                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота

при секретарі судового засідання Семенюшко Г.Р.


За участю представників:

від позивача Зеленов С.О. - за довіреністю

від відповідача: Шалаєв О.О. - за довіреністю


Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Державного виробничого підприємства по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” м.Донецьк в особі відокремленого підрозділу Макіївського районного управління Державного виробничого підприємства “Укрпромводчормет” м.Макіївка, Донецької області

до відповідача: Комунального підприємства “Макіївський міськводоканал” м. Макіївка, Донецької області

про: стягнення 10 139 506,74грн.


У судовому засіданні було оголошено перерву, згідно до ст.77 ГПК України з 23.01.07р. по 29.01.2007р.


В С Т А Н О В И В:


Позивач, Державне виробниче підприємство по зовнішньому централізованому водопостачанню “Укрпромводчормет” в особі Відокремленого підрозділу Макіївського районного управління Державного виробничого підприємства “Укрпромводчормет” м.Макіївка, Донецької області звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Комунального підприємства “Макіївський міськводоканал” м.Макіївка, Донецької області, про стягнення основного боргу в сумі 9 724 277,17грн., пені в сумі 304 613,95грн., 3% річних в сумі 23 996,25грн., інфляційних в сумі 86 691,37грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору № 1 від 18.12.2002р. з протоколом розбіжностей та протоколом врегулювання розбіжностей, додаткову згоду від 21.07.2003р., від 19.12.2003р. з протоколом розбіжностей та протоколом врегулювання розбіжностей від 29.03.2004р., від 17.12.2004р., від 06.12.2005р., акти по водокористуванню за період з 01.01.2005р. по 01.11.2005р., рахунки –фактури за період з 01.01.2005р. по 01.11.2006р., неналежне виконання відповідачем умов договорів та інше.


Позивач надав через канцелярію суду пояснення за № 05-806 від 08.12.2006р. до позовної заяви, в якому наполягає на задоволенні позовних вимог.


Відповідач надав до матеріалів справи відзив за № 185/12 від 15.01.07р. про визнання позовних вимог частково та просить зменшити розмір позовних вимог на суму пені 304 613,95грн.


Позивач, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, надав заяву за № 05-50 від 26.01.2007р. та просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 9 724 277,17грн., пеню в сумі 304 613,95грн., 3% річних в сумі 24 005,25грн., інфляційні в сумі 86 691,37грн., всього 10 139 587,74грн.

Суд розглянув заяву позивача та приймає до розгляду позовні вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 9 724 277,17грн., пені в сумі 304 613,95грн., 3% річних в сумі 24 005,25грн., інфляційних в сумі 86 691,37грн., всього 10 139 587,74грн.


Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Ст. 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Справа слуханням була відкладена, згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.


Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 18.12.2002р. між сторонами був укладений договір за № 1 на зовнішнє централізоване водопостачання (далі – Договір), з урахуванням протоколу розбіжностей та протоколу врегулювання розбіжностей до нього, а також додатковими згодами від 21.07.2003р., 19.12.2003р., від 29.03.2004р., від 17.12.2004р., від 06.12.2005р., згідно п.п.1.1.-1.2. якого “Постачальник” проводить забір води із джерел питного водопостачання, доводить її якість до вимог ГОСТу 2874-82 “Вода питна”, а “Водокористувач” приймає узгоджений об’єм наданої води від “Постачальника”, раціонально використовує її та проводить оплату за діючими тарифам на подання води у строки, передбачені даним Договором.

Оплата наданих послуг проводиться Водокористувачем по тарифам, які є регульованими та затверджені Донецькою обласною державною адміністрацією.

Відповідно до п.4.8. Договору кількість наданої води оформляється двостороннім актом із зазначенням місяця, в якому здійснено постачання води.

Згідно п.5.6. Договору кінцевий рахунок за надану кількість води за минулий місяць “Водокористувач” самостійно здійснює оплату “Постачальнику” на підставі підписаного акту про отримання води, платіжним дорученням з урахуванням проплат в строк до 5-го числа місяця, наступного за звітним. У випадку завищення суми планових платежів, різниця буде враховуватись в суму планового платежу поточного місяця.

Договір набирає чинності при досягненні сторонами угоди по всім суттєвим умовам та діє з дати його укладення по 31.12.2003р. (п.9.1. Договору).

Відповідно до п.9.3. Договору дія договору продовжується на наступний рік на тих же умовах, шляхом підписання додаткової угоди, з урахуванням змін заявки на споживання води, яка є невід’ємною частиною даного Договору.

Договір підписаний сторонами з протоколом розбіжностей, які були врегульовані.

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.


Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).


Із матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов’язання за Договором виконав у повному обсязі.

Відповідно до акту звірки розрахунків станом на 01.11.2006р., який підписаний у двосторонньому порядку без розбіжностей, заборгованість відповідача за період з 01.01.2005р. по 01.11.2005р. складає 9 724 277,17грн.


Відповідач свої зобов’язання за Договором не виконав у повному обсязі, не надав до матеріалів справи підтвердження сплати суми 9 724 277,17грн.

За вказаних обставин, вимоги позивача щодо стягнення 9 724 277,17грн. підлягають задоволенню.


Щодо стягнення розміру пені, то відповідно до п.7.3. Договору у випадку невиконання “Водокористувачем” своїх зобов’язань з оплати за минулий розрахунковий період в строки, обумовлені п.5.6 даного Договору, від зобов’язаний сплатити “Постачальнику” за кожний день прострочки штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на дату виникнення боргу, виключивши при цьому вартість спожитої води населенням, та складає 304 613,95грн.

За неналежне виконання умов Договору між сторонами був передбачений порядок розрахунків.

Отже, розмір пені нарахований відповідно до умов Договору.

Відповідачем не надано, у розумінні ст.ст.33, 36 Господарського процесуального кодексу України, належних доказів щодо реструктуризації заборгованості населення. Також відповідно до умов Закону України “О временном запрещении взимания с граждан Украины пени за несвоевременное взимание платы за жилищно-коммунальные услуги” від 13.11.96р. відповідач не звільняється від виконання умов Договору, укладеного з позивачем.

Тому позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 304 613,95грн підлягають задоволенню.


Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача індексу інфляції, то згідно з положеннями ст.625 Цивільного кодексу України, за наявності боргу, позивач має право на стягнення з відповідача даного боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, стягненню підлягають 3% річних в сумі 24 005,25грн., розмір інфляційних в сумі 86 691,37грн.


Господарські витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.232 Господарського кодексу України, ст.ст.5, 525, 526, 599, 615, 625 Цивільного кодексу України та на підставі ст.ст.42, 43, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -


В И Р І Ш И В:


Позовні вимоги – задовольнити.


Стягнути з Комунального підприємства “Макіївський міськводоканал” м.Макіївка (вул.Волгоградська, 1, м.Макіївка, Донецької області, 86119) на користь Відокремленого підрозділу Макіївського районного управління Державного виробничого підприємства “Укрпромводчормет” м.Макіївка (вул.Трубіціна, 2, м.Макіївка, Донецької області, 86130) основний борг в сумі 9 724 277,17грн., пеню в сумі 304 613,95грн., 3% річних в сумі 24 005,25грн., інфляційні в сумі 86 691,37грн., всього 10 139 587,74грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 25500,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00грн.

Видати наказ.


Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.


          


Суддя Чернота Л.Ф.