Рішення №455350

Головуючий 1 інстанції Дубовік Р.Є.

Справа № 22-11412,  2006р.     Доповідач Санікова О.С.

Категорій 21

УХВАЛА Іменем України

19 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Курило В.Ї1.

суддів Саніковой О.С, Демяносова М.В.

при секретарі   Тума О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 16-жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та  професійних захворювань України в Микитівському районі м. Горлівки Донецької області про відшкодування моральної шкоди.

ВСТАНОВИВ:

В апеляційний суд Донецької області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 16 жовтня 2006 року, яким частково задоволені позовні вимоги позивача і на його користь з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто 20 000 грн.

В апеляційній скарзі позивача ставиться питання про зміну рішення суду. Апелянт посилається на те, що ступінь стійкої втрати ним професійної працездатності складає- 50% і тому сума стягненої судом моральної шкоди не відповідає заподіяним йому, моральним, стражданням. Просив стягнути на його користь з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював на різних підземних роботах з 1976 року по червень 2005 року. Висновком МСЕК від.4 лютого 2004 року йому вперше було встановлено 25% втрати професійної працездатності у зв`язку з хронічним захворюванням - вібраційною хворобою. Висновком МСЕК від 22 серпня 2005. року позивачу встановлено безстроково 50%. втрати професійної працездатності за сукупністю захворювань: 25% з тих же підстав, а 25% вперше у зв'язку із захворюванням хронічним бронхітом, а також встановлена 3 група інвалідності.

Також позивачеві заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він став інвалідом, змушений постійно звертатися за медичною допомогою, проходити курс амбулаторного  і стаціонарного лікування,  від захворювань і процесу лікування він   . відчуває фізичний біль, на фоні основного професійного захворювання в нього розвилось захворювання серцево-судинної системи, втрата працездатності встановлена безстроково.

Все це обмежує можливості позивача вести активний спосіб життя і вимагає докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що ушкодженням здоров'я позивачу завдано моральну шкоду, для відшкодування якої необхідно стягнути з відповідача 20 ООО гривень.

В судове засідання апеляційного суду з'явився позивач, і відмовився від своєї апеляційної скарги. Просив рішення суду першої інстанції залишити без зміни.

Представник відповідача не заперечував.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, позивача, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 закрити.

Відповідно до ч. 4 ст. 300 ЦПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав, не' допускається.

Враховуючи, що відмова позивача від апеляційної скарги не суперечить закону та не порушує будь чиї права, свободи або інтереси, суд приймає його відмову від і закриває апеляційне провадження.

Керуючись ст. 304, 307,308, 314 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

 Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 16 жовтня 2006 року закрити.

Роз'яснити позивачеві, що повторне оскарження цього рішення з тих самих, підстав не допускається.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але вона може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою суду апеляційної інстанції законної сили.