Рішення №456088

Справа № 22-10348                                         Головуючий 1 інстанції Токаренко М.А.

Категорія 43                                                                                Доповідач Висоцька B.C.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

14 грудня  2006 року                                                                       м. Донецьк

Апеляційний    суд     Донецької    області

в складі:

Головуючого ВИСОЦЬКОЇ B.C.

суддів            ОСИПЧУК О.В., БІЛЯЄВОЇ О.М.

при секретарі  ТАРАНЕЦЬ В.О.

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання усунення недоліків в товарі, стягнення неустойки та  відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

    В липні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2 про зобов'язання усунути недоліки в товарі, стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що 18 .05. 2006 року він уклав договор з ОСОБА_2 про виготовлення, доставку, установку металопластикових вікон. 26 травня 2006 року відповідач встановив йому вікна, але своєчасно умов договору відповідач не виконав. Лише 9.06.2006 року відповідач встановив москітні сетки та відливи.

26.05.2005 він вказав відповідачу на дефекти відносно якості товару, а саме на створки на двох вікнах. 30.05.2006 року відповідач привіз дві створки, одна з яких була неналежної якості. 7.06.2006 року він звернувся до відповідача з вимогою про усунення недоліків, останній письмом гарантував, що 3.06.2006 року вони будуть усунуті. Відповідач не виконав свої обов'язки, тому він вимушений звертатися до суду. Позивач зазначив, що діями відповідача йому завдано моральної шкоди.

Позивач просив зобов'язати відповідача ОСОБА_2 усунути недоліки в товарі, стягнути на його користь неустойку 32 грн. та на відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Рішенням Калінінського районного суду м. Горлівки від 18 вересня 2006 року  задоволені позовні вимоги : відповідач зобов'язаний усунути недоліків товарі, стягнуто неустойку за прострочення виконання договору  в розмірі 32 грн та стягнуто на відшкодування моральної шкоди 3 000 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, закрити провадження по справі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушені

норми, материального та процессуального права. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу.

Позивач ОСОБА_1 заперечував проти задоволення скарги, вважає  рішення суду законним та обґрунтованим.                                     

Судом першої інстанції встановлено, що 18 - травня 2006 року сторони уклали договір, згідно п. 1.1.1 якого відповідач ОСОБА_2 зобов'язався провести   заміри віконних пройомів, за цими розмірами виготовити, доставити вікна з

відкриванням створок. Позивач ОСОБА_1 зобов'язаний оплатити вартість товару та оплатити роботу в розмірі 2 486 грн. Позивач умови договору виконав.

Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 умови договору в повному обсязі і оговорені строки не виконав.

Цей висновок відповідає вимогам закону та узгоджується з матеріалами справи.

Відповідно до ст. 10 п.3,6 Закону України „Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року в редакції 1.12.2005 року у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк, відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.

Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок непереборної сили.

З матеріалів справи вбачається, що 7 червня 2006 року позивач звернувся до відповідача з заявою про усунення недоліків та якісного виконання робіт, а відповідач гарантував позивачеві, що 8.06.2006 року всі дефекти будуть усунені (а.с.5). В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 погоджувався виконати всі необхідні роботи, тобто фактично визнавав  позов (а.с.20). Суд першої інстанції в своєму рішенні зробив висновки, які відповідають встановленим обставинам справи. Позивач довів суду, що відповідач неякісно виконав договір щодо встановлення вікон та не усунув недоліки за його заявою.

Відповідач в свою чергу не надав доказів, що недоліки у виконаних роботах виникли з вини самого позивача чи внаслідок непереборної сили.

Оскільки відповідачем не були надані докази того, що позивач прийняв . роботу і у останнього відсутні будь-які нарікання відносно його якості, суд прийшов до обґрунтованого висновку про зобов'язання відповідача усунути недоліки поставленого товару відповідно до умов договору між сторонами та стягнення неустойки в розмірі 32 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи в цій частині. Посилання суду першої інстанції на Закон України „Про захист прав споживачів" в попередній редакції не впливає на висновки суду про обґрунтованість заявлених вимог.

За таких обставин апеляційна скарга в цій частині підлягає відхиленню.

Разом з тим, рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди підлягає зміненню.

Відповідно до ст, 22 Закону України „Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року в редакції від 1.12.2005 року при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 9 Пленуму Верховного Суду України розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань ( фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової ) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Суд першої Інстанції прийшов до правильного висновку про порушення прав споживача та права у позивача на відшкодування моральної шкоди. Але з розміром стягнутої моральної шкоди погодитися не можна.

Враховуючи ступінь моральних страждань, їх тривалість, конкретні обставини справи, апеляційний суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню - в сумі 500 грн., в решті ці вимоги не доведені, а тому в цій частині рішення суду підлягає зміненню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.307 - 315 ЦПК України, апеляційний суд

ВИРІШИВ :

Апеляційну  скаргу    ОСОБА_2  задовольнити

частково.

Рішення   Калінінського районного   суду м. Горлівки     від  18 вересня 2006 року  в частиш стягнення моральної шкоди змінити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 500 грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення    апеляційного суду набирає законної сили з моменту його

проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням   апеляційного суду.