Рішення №456915

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     

          5 березня 2007 року                                                    м. Київ

             Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., Шабуніна В.М..

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом комерційного банку (далі - КБ) “Експобанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним,

в с т а н о в и л а :

               У лютому 2006 року КБ “Експобанк” звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 22 лютого 2005 року ОСОБА_2 подарувала квартиру своєму синові  ОСОБА_3, проте цей договір є фіктивним, оскільки його укладено з метою уникнення відповідальності по відшкодуванню шкоди засудженого вироком суду ОСОБА_1, з яким відповідачка перебувала у зареєстрованому шлюбі, в період шлюбу ними була придбана ця квартира.

             Рішенням Солом”янського районного суду м. Києва від 22 серпня     2006 року у задоволенні позову відмовлено.        

             Рішенням Апеляційного суду  м. Києва  від  21 листопада 2006 року рішення районного суду скасовано і постановлено нове рішення про задоволення позову КБ “Експобанк”.

            У касаційній скарзі ОСОБА_4, який діє за довіреностями ОСОБА_2 та ОСОБА_1, просить скасувати ухвалене апеляційним судом рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на те, що воно було помилково скасовано судом апеляційної інстанції.                           

             Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

             Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

                 Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.             

             Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також не можуть бути визнані як підстава для призначення справи  до судового розгляду.

             Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

             Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

             Касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду  м. Києва  від  21 листопада 2006  року залишити без змін.

             Ухвала оскарженню не підлягає.

             Судді Верховного Суду України :                                      Є.Ф.Левченко

                                                                                                                Ю.Л.Сенін

                                                                                                                В.М.Шабунін