Рішення №458358

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого

Патрюка  М.В.,

суддів:

Лященко Н.П.,

Прокопчука Ю.В.,

Пінчука М.Г.,

Пшонки М.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “Михась” про стягнення боргу за договорами поворотної фінансової допомоги, за касаційною скаргою ТОВ “Михась” на рішення Галицького районного суду м. Львова від 6 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2004 року,

 

в с т а н о в и л а:

         Позивач звернувся в суд із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що протягом грудня 2001 року - січня 2002 року між ним та ТОВ “Михась” укладено чотири договори поворотної фінансової допомоги, відповідно до яких він надав відповідачу безпроцентну фінансову допомогу на суму 22 500 грн. Термін користування грошима закінчився 28 жовтня 2002 року, проте товариство вказану суму не повертає, а тому позивач стягнути з відповідача на його користь указану суму з урахуванням індексу інфляції та 4 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

         Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 6 лютого 2004 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2004 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ “Михась” на користь позивача 22 500 грн. боргу, 2 716 грн. 60 коп. індексації, а всього 25 216 грн. 60 коп.

         У касаційній  скарзі ТОВ “Михась” ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов про стягнення коштів за договором поворотної фінансової допомоги, а апеляційний суд, залишаючи рішення без змін, виходили з того, що факт укладення та виконання сторонами 27, 28 грудня 2001 року, 10 і 16 січня 2002 року договорів поворотної фінансової допомоги на суму позовних вимог одержанням цих коштів доведено, а тому за спливом строку користування коштами відповідач має їх повернути.

Судові рішення відповідають фактичним обставинам справи, статтям 161, 214, 374 ЦК УРСР і доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

За таких обставин, які свідчать про те, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга підлягає відхиленню, а постановлені в справі судові рішення - залишенню без зміни.

Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю “Михась” відхилити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 6 лютого 2004 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 26 квітня 2004 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

            

Головуючий                                                     М.В. Патрюк

                  

Судді:                                                                 Н.П. Лященко

М.Г. Пінчук

Ю.В. Прокопчук

М.П. Пшонка