Рішення №458382

У х в а л а

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

21 лютого 2007 року

м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого  Пшонки М.П.,

суддів:           Костенка А.В.,                       Патрюка М.В.,

                      Пінчука М.Г.,                          Прокопчука Ю.В.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) “Запоріжелектромонтаж” до ОСОБА_1про виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення апеляційного суду Запорізької області від 9 листопада 2005 року,

 

в с т а н о в и л а:

У червні 2005 року ВАТ “Запоріжелектромонтаж” звернулося до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач поселився та мешкає в АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі ВАТ “Запоріжелектромонтаж”, без законних підстав, тому в зв'язку з потребою підприємства в житлових приміщеннях для працівників, позивач просив виселити ОСОБА_1 із займаної кімнати.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 7 липня 2005 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 9 листопада 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення про задоволення позову ВАТ “Запоріжелектромонтаж” і виселення ОСОБА_1 з кімнати гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.

            У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції й задовольняючи позов ВАТ “Запоріжелектромонтаж” про виселення ОСОБА_1 з кімнати гуртожитку без надання іншого жилого приміщення, апеляційний суд обґрунтовано виходив із того, що надання відповідачу жилого приміщення в гуртожитку проведено з порушенням норм Житлового Кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 128, 129 ЖК України єдиною підставою для вселення в гуртожиток є спеціальний ордер, виданий на підставі спільного рішення адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації.

Як встановлено судом, відповідачу надавалася кімната в гуртожитку ВАТ “Запоріжелектромонтаж” за клопотанням Запорізького міського психоневрологічного клінічного диспансеру, де ОСОБА_1 працював ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 4,5).

Проте в матеріалах справи відсутні рішення відповідних органів ВАТ “Запоріжелектромонтаж” про надання відповідачу кімнати гуртожитку та ордер на заселення в кімнату гуртожитку, тому вселення ОСОБА_1 не можна вважати законним.

За таких обставин колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України приходить до висновку про те, що рішення апеляційного суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими й правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 9 листопада 2005 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

М.П. Пшонка  

Судді:

А.В.Костенко   М.В. Патрюк   М.Г. Пінчук   Ю.В.Прокопчук