Рішення №464574

                                            Справа № 1-36/2007 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

"09" січня 2007 року    Оболонсыкий районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді                -                      Камбулова     Д.Г.

при секретарі                         -                      Загородній     М.В.

з участю прокурора               -                      Буднік             О.М

з участю захисника               -                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Бурштин, Галицького району, Івано-Франківської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий 30.04.1996 року Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за ст.ст.212, 206 ч.2, 42 КК України (в редакції 1960 року) до двох років позбавлення волі, 18.11.1999 року Галицьким районним судом Івано-Франківської області за ст.140 ч.З КК України (в редакції 1960 року) до трьох років позбавлення волі, 09.06.2003 року Галицьким районним судом Івано-Франківської області за ст.ст. 185 ч.З, 304 КК України до трьох років позбавлення волі, звільнився 09.12.2005 року згідно постанови Хмельницького міського суду Хмельницької області від 09.12.2005 року умовно-достроково на три місяці та три дні,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, уродженця с.Бондарі, Конотопського району, Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, на утриманні має малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ;

02.11.2006 року приблизно о 00:45 годині ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 знаходились біля будинку АДРЕСА_5. В цей час вони побачили, що в "їх бік йде незнайомий чоловік (ОСОБА_4) та у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на відкрите повторне викрадення чужого майна за попередньою змовою групою осіб. Він запропонував ОСОБА_3 відкрито, повторно, за попередньою змовою групою осіб заволодіти чужим майном, на що останній погодився. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите повторне заволодіння чужим майном, ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_4 та наніс йому удар рукою по потилиці, від чого потерпілий впав на землю. ОСОБА_2 одразу ж прижав ОСОБА_4 коліном до землі, а ОСОБА_3 тримав останнього за руки. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на відкрите повторне заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 зняв з ОСОБА_4 з рук рукавички, обручку та годинник.

Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на відкрите повторне заволодіння чужим майном, вчинений за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_2 перевернув ОСОБА_4 на спину, поставив коліно на його горло, закрив очі та змусив останнього віддати йому мобільний телефон «Нокіа», навушники до мобільного та гаманець. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_2 залишили ОСОБА_4 та швидко направились в бік пл.Шевченка, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном.

В результаті вчиненого злочину ОСОБА_4 було спричинено матеріальної шкоди на загальну суму 2815 гривень, а саме:

·мобільний телефон «Нокіа 6230» разом з навушниками вартістю 1800 гривень;......   .

·сім-картка вартістю 50 гривень та флеш-картка пам'яті вартістю 120 гривень;     :

·обручка вартістю 600 гривень;

·рукавички вартістю 60 гривень;

2

·годинник вартістю 100 гривень;

·гаманець вартістю 25 гривень, в якому були гроші в сумі 60 гривень

Згідно висновку експерта №978/И від 12.12.2006 року, при судово-медичній експертизі у ОСОБА_4 виявлено ссадину у правій скуловій області. Дане ушкодження спричинено тупим (ми) предметом (ми), могло утворитись у вказаній в постанові строк. Між спричиненням тілесних ушкоджень та наслідками, що наступили є прямий причинний зв'язок. Вищевказане тілесне ушкодження не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпшого та по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого от. 186 ч.2 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, повністю підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Також додав, що ініціатором вчинення злочину був він, на його пропозицію пограбувати потерпшого ОСОБА_3 погодився. Просить вибачення у потерпілого, запевняє суд про недопущення подібного, просить суд призначит покарання, не в максимальних межах, передбачених санкцією ст.. 186 ч.2 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України визнав повністю, щиро розкаявся, повністю підтвердив обставини вчиненого ним злочину. Вказує на те, що ініціатором вчинення злочину був ОСОБА_2 Він особисто потерпілому, під час вчинення злочину, ударів не наносив. Просить вибачення у потерпілого, просить суд призначи покарання, не пов»язане з позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_4 повністю підтвердив обставини вчиненого відносно нього злочину. Вказує на те, що шкода завдана злочином відшкодована йому в повному обсязі.

Враховуючи те, що підсудні та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та роз'яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винність підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (кожного) у судовому засіданні доведена повністю.

Дії ОСОБА_2 повинні бути кваліфіковані за ст. 186 ч.2 КК України тому що він вчинив навмисні дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_3 повинні бути кваліфіковані за ст. 186 ч.2 КК України, тому що він вчинив навмисні дії, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинений, за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2 у відповідності зі ст,65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Пом'якшувальною обставиною, згідно ст.66 КК України, суд визнає те, що підсудний щиро розкаявся.

Обтяжуючих обставин, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Крім того судом також враховуються відношення підсудного до вчиненого, характеристика підсудного з місця тримання під вартою, а також те, що він вчинив злочин, маючи три непогашені судимість за вчинення умисного злочинів, серед яких дві - за вчинення умисних злочинів проти власності.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі, тому що вважає, що його перевиховання та виправлення не можливо без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосування до підсудного ст. 69 чи 75 КК України.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Пом'якшувальною обставиною, згідно ст.66 КК України, суд визнає те, що підсудний щиро розкаявся.

Обтяжуючих обставин, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

3

Крім того судом також враховуються відношення підсудного до вчиненого, його сімейний стан, те що він має на утриманні малолітню дитину, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, але вважає, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, і вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання з застосуванням ст. 75 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ;

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ет.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2 рахувати з 02.11.2006 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 186 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, зобов'язавши його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази по справі (а.с.8-9) - залишити за належністю у потерпілого ОСОБА_4

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань в м.Києві та Київській області до набуття вироком чинності - залишити без змін.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в Київському СІЗО Державного департаменту України з питань виконання покарань в м.Києві та Київській області до набуття вироком чинності змінити на підписку про невиїзд з постійного місця проживання, звільнивши його з-під варти в залі суду.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а підсудними - з моменту отримання копії вироку.

Суддя:                        Камбулов Д.Г.