Рішення №482075

Верховний Суд України

 

Апеляційний суд Запорізької області

Справа № 22-6917/06                                       Головуючий у 1-й інстанції: Міщенко Т.М.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„ 29 " листопада  2006 року                                                                                м; Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:                           Маловічко С.В.

Судців:                                     Краснокутської О.М.

Сапун О.А.

При секретарі:    Тахтаул О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міськради Запорізької області на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від «04» жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій, -

ВСТАНОВИЛА   :

В травні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої одноразової грошової допомоги.

Зазначала, що згідно ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно, до 5 травня, вона як учасник бойових дій має право на отримання разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Такі виплати проводилися не в повному обсязі, тому просила стягнути з відповідача на її користь суму недоплати за період 1999-2006 роки, що складає 9004 грн. 60 коп. та моральну шкоду в сумі 2000 грн.

В судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги, просила стягнути на її користь грошову допомогу за 2004 - 2006 роки в сумі 4123 грн. 45 коп. та моральну шкоду в сумі 2000 грн.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 жовтня 2006 року адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по одноразовій допомозі у розмірі 4123 грн. 45 коп. за період 2004 - 2006 років.

В іншій частині позову відмовлено.       

В апеляційній скарзі Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просило постанову суду скасувати, постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни судом апеляційної інстанції постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Судом правильно встановлено, що позивач є учасником бойових дій, це підтверджено відповідним посвідченням.

Згідно з ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасники бойових дій мають право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Право на отримання позивачем грошової допомоги не оспорюється відповідачем.

Суд дав належну оцінку запереченням відповідача та його доводам про відсутність достатніх коштів на виплату одноразової грошової допомоги і правильно зазначив, що відсутність коштів на виплату одноразової допомоги в повному обсязі не позбавляє учасника бойових дій на таку допомогу.

Крім того, слід зазначити, що безпосередньо самим Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не передбачено обмеження таких виплат наявністю певних коштів на фінансування.   .

Між тим, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в межах стягнення недоплаченої у 2004-2006 роках грошової допомоги, районний суд не взяв до уваги положення п. 2 ст. 99 КАС України, яким встановлений річний строк звернення до суду з адміністративним позовом, Позивач звернулась в суд з позовом у травні 2005 року, ні в адміністративному позові, ні в судовому засіданні в порядку п. 1 ст. 102 КАС України не заявляла клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з вимогами про стягнення недоплаченої в 2004 році грошової допомоги, як учаснику бойових дій.

Згідно п. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач обґрунтовано посилається на порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, судова колегія вважає необхідним постанову суду першої інстанції змінити, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 грошову допомогу як учаснику бойових дій, недоплачену їй у 2005 та 2006 роках в сумі 2820 грн. (332 грн,*5=бб0 грн., 1660 грн.-250 грн,=1410 грн., 1410грн.*2=280 грн. ), В іншій частині постанова відповідає матеріалам справи, вимогам закону* підстав для її скасування немає.

Доводам апеляційної скарги про те, що Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради є неналежним відповідачем районний суд дав належну оцінку, посилаючись на те, що виплату разової грошової допомоги учаснику бойових дій, згідно ст.  17-1  Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюють органи праці та соціального захисту населення за місцем проживання учасника бойових дій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 198, 201, 205, 206 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради задовольнити частково.

Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 04 жовтня 2006 року змінити.

Стягнути з Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість по одноразовій допомозі у розмірі 2820 грн. за 2005 - 2006 роки.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.