Рішення №319844

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

23 листопада 2006 р.                                                                                  

№ 14/491пд 

                                         

       Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

Добролюбової Т.В.

суддів

Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

Приватного підприємця ОСОБА_1 

на постанову

Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.2006 року

у справі

№ 14/491пд

за позовом

Прокурора м. Алчевська в інтересах держави в особі Управління економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради 

до

Приватного підприємця ОСОБА_1 

про

визнання недійсним договору

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:      Соловйова Л.Г.- за дов.від 18.10.06 №06/01-05-3871

                               Петрищев А.А.- за дов. від 18.10.06 №6/01-05-3871

від відповідача: ОСОБА_2- за дов. від 19.10.06

                               ОСОБА_1-СПД         

від прокуратури: не з'явилися, повідомлені належним чином про час і місце засідання суду.

          У судовому засіданні 19.10.06 оголошувалась перерва до 09.11.06.

         У судовому   засіданні 09.11.06. оголошувалась перерва до 23.11.06

Прокурором м. Алчевська  у жовтні 2005 року заявлений позов, з урахуванням уточнень, в інтересах держави в особі Управління економіки та

доповідач: Добролюбова Т. В.

ринкових відносин Алчевської міської ради до Приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним  договору № НОМЕР_1 купівлі -продажу об'єкту комунальної власності розташованого за адресою: АДРЕСА_1., у відповідності до приписів статті 48 Цивільного кодексу УРСР. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач не зробив 25% поліпшень орендованого майна і відповідно не мав права приватизувати його і викупати за залишковою вартістю. При цьому зазначав, що для укладання даного договору відповідач надав недостовірні відомості про здійснення поліпшень, що підтверджується проведеною прокуратурою міста Алчевська перевіркою. Крім того, даний об'єкт незаконно приватизований відповідачем шляхом викупу, оскільки рішенням Алчевської міської ради спосіб приватизації для даного приміщення встановлений у вигляді аукціону.

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.02.2006 року, ухваленим колегією у складі суддів: Лісовицьким Є.А. - головуючий, Яреськом Б.В., Кірпою Т.С., позовні вимоги задоволені повністю. Визнано недійсним договір від 30.05.2000 року купівлі-продажу вбудованого нежитлового приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1; зобов'язано Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 повернути  Управлінню економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради нежитлове приміщення площею 134,8 кв.м розміщене за вказаною адресою; стягнуто з позивача на користь відповідача кошти сплачені за приміщення у сумі 6087,00 грн.; стягнуто з позивача та  відповідача  на користь Державного бюджету по 101,5 грн. судових витрат. Рішення вмотивовано тим, що спірне нежитлове приміщення включено до програми приватизації зі способом приватизації-продаж на аукціоні. Рішення про зміну способу приватизації на викуп Алчевської міською радою не приймалось, повноваження позивачеві з цих питань, радою не надавалось, а отже при укладенні названого договору купівлі-продажу позивачем та відповідачем порушено порядок приватизації цього майна,  відповідно до приписів статті 48 Цивільного кодексу УРСР та вимог статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.06 у складі колегії суддів Баннової Т.М.- головуючий, Медуниці О.Є., Семендяєвої І.В., перевірене рішення залишено без змін, з тих же підстав, а апеляційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1- без задоволення.

Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, як прийняті з порушенням приписів матеріального та процесуального права, позовні вимоги залишити без задоволення. На думку скаржника, суд невірно застосував приписи статті 48 Цивільного Кодексу УРСР, оскільки  даний спірний договір підпадає під дію інших норм, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод, зокрема абзацу 2 пункту 6 статті 29 Закону України “Про приватизацію державного майна”, пункту 2 статті 20 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств(малу приватизацію)” та приписів статті 2 вказаного Закону, якою передбачено, що будівлі приватизуються шляхом викупу, крім випадків відмови покупця від приватизації будівель, або якщо на це немає прямої заборони відповідного Фонду держмайна. Окрім цього, скаржник посилається на приписи статі 11 названого Закону з яких вбачається, що викуп майна підприємств, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених законодавством України про приватизацію. Порядок викупу об'єкта приватизації визначається Фондом державного майна України.  Скаржник звертає увагу суду на те, що відповідно до статті 42 Указу Президента України “Про державну програму приватизації на 1999 рік” від 24.02.1999, викуп як спосіб приватизації застосовується до об'єктів які не продані на аукціоні, та у випадку здійснення орендарем 25% поліпшень орендованого майна . Отже, ніякого додаткового рішення про зміну способу приватизації аукціону на викуп Алчевською міською радою депутатів не приймалось і не повинно було прийматись. 

Від Управління економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради  надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому управління просить касаційну скаргу задовольнити, рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові. Управління посилається на відсутність правового обґрунтування позовних вимог заявлених прокурором, крім того суди попередніх інстанцій, встановивши невідповідність спірної угоди вимогам закону, не вказали якого саме закону. Позивач звертає увагу суду на те, що рішенням Алчевської міської ради від НОМЕР_2 “Про підсумки виконання міської програми з приватизації за 2000 рік та затвердження програми приватизації на 2001 рік”  робота з виконання міської програми приватизації комунального майна за 2000 рік визнана задовільною, а відтак  відповідно до пункту 2  Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України№02-5/111 від 12.03.99, якщо у процесі вирішення спору сторони усунули у встановленому порядку порушення, договір не може бути  визнаний недійсним.

Вищий  господарський  суд  України,  заслухавши  доповідь  судді  Добролюбової Т.В., пояснення представників сторін, перевіривши  матеріали справи та касаційної скарги, правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій  приписів  чинного законодавства,  відзначає  наступне.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.05.2000 між  Управлінням економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради - продавцем та Приватним підприємцем  ОСОБА_1- покупцем укладено договір № НОМЕР_3 купівлі-продажу вбудованого  нежитлового приміщення, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив нежитлове приміщення площею 134,80 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до пункту 1.3 розділу 1 вартість майна складає 21805,00 грн. Вартість невід'ємних поліпшень, виконаних орендатором гр. ОСОБА_1 за рахунок особистих коштів становить 15718,00 грн., відповідно вартість, яку належало сплатити орендареві визначена, як різниця між експертною оцінкою та вартістю поліпшень і становить 6087,00 грн.. Як вбачається з матеріалів справи, предметом  позову є вимога прокурора   міста  Алчевська    в інтересах держави в особі Управління економіки та ринкових відносин Алчевської міської про визнання недійсним,  договору № НОМЕР_1 купівлі-продажу вбудованого  нежитлового приміщення, на підставі приписів статті 48 Цивільного кодексу УРСР. Касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій  приписів матеріального і процесуального законодавства. Задовольняючі позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій, виходили з того, що сторонами  порушені вимоги статті 7 Закону України “ Про приватизацію невеликих державних підприємств та Програми приватизації, якою зазначено спосіб приватизації спірного нежитлового приміщення -продаж на аукціоні.   Відповідно до приписів пункту 5 статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють функції щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження. Механізм приватизації цілісних майнових комплексів невеликих державник підприємств встановлюється Законом України “ Про приватизацію невеликих державних підприємств”. Приписами статті 3 даного Закону встановлено, що приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом. Згідно пункту 1  статті 7 розділу ІІ названого Закону Фонд державного майна України, місцеві Ради затверджують  за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності та комунальній власності і підлягають  продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу. Пунктами 2, 3 статті 7 вказаного Закону передбачено, що включення об'єктів малої приватизації до переліків, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.  Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Алчевська міська рада рішенням НОМЕР_4 затвердила міську Програму приватизації на 1999 рік, відповідно до якої об'єкт - нежитлове приміщення, розташований за адресою: АДРЕСА_1,  підлягав приватизації шляхом продажу на аукціоні. Відповідно до приписів пункту 6 статті 7  Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств” з прийняттям рішення про включення об'єкта до одного з переліків  продажу на аукціоні, за конкурсом чи викупу, стосовно нього припиняється дія норм Господарського кодексу України у частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі в оренду. Згідно приписів статті 11 вказаного Закону викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації,  у таких випадках: якщо не продані на аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Законом України “Про оренду державного майна”. Крім того, даною нормою Закону передбачено, що викуп майна підприємства, зданих в оренду, проводиться з додержанням вимог, передбачених чинним законодавством України про приватизацію. При цьому, судами встановлено, що будь-яких рішень щодо зміни способу приватизації щодо спірного об'єкту міською радою не приймалось, а розпорядження  Управління економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради   НОМЕР_5, суперечить приписам статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств”, згідно, якої виключно місцеві ради затверджують перелік об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу. Крім того, судами встановлено, що в рішенні Алчевської міської ради НОМЕР_6, не розглядалось питання про зміну способу приватизації спірного нежитлового приміщення, а затверджено звіт про виконання міської Програми приватизації за 2000 рік та затверджено міську програму приватизації на 2001 рік.  Окрім цього, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, проте інтереси держави можуть не збігатися з інтересами державних органів, а відтак Управління економіки та ринкових відносин Алчевської міської ради  має право не підтримати позов прокурора у даній справі.  

При цьому, судова колегія зазначає, що касаційна інстанція не наділена правом встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішеннях господарських судів чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Проте, доводи скаржника в касаційній скарзі зводяться лише до переоцінки касаційною інстанцією доказів, тому не є підставою для скасування чи зміни судових актів у справі. Отже, необхідною передумовою для продажу об'єкта шляхом викупу є його включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, а відтак судами попередніх інстанцій правомірно та обґрунтовано визнано договір № НОМЕР_1 недійсним.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим залишається без змін.

Керуючись статтями  1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В  :

Постанову  Луганського апеляційного господарського суду від 06.05.06 у  справі  № 14/491 пд залишити  без  змін.

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_1   залишити без  задоволення.

     Головуючий                                                                              Т. Добролюбова 

     Судді                                                                                          Т.Гоголь

                                                                                                           Л.Продаєвич