Рішення №423015


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


Постанова

Іменем України


05 лютого 2007 року


Справа № 20-1/070


                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Прокопанич Г.К.,

суддів                                                                      Сотула В.В.,

                                                                                          Плута В.М.,


за участю представників сторін:


позивача: Веремчук М.А. за довіреністю;


1 відповідача - комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон": Ігнатенко В.В. за довіреністю;


2 відповідача - Фонду комунального майна Севастопольської міської ради: Сарахман С.О. за довіреністю;


розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Алсуф'єв В.В.) від 20 листопада 2006 року у справі № 20-1/070


за позовом           Малого приватного підприємства "Морський клуб" (вул. Гоголя, 35-а, місто Севастополь, 99011)

до           Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" (вул. Адм. Октябрьського, 8, кв. 2, місто Севастополь, 99011)


до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, місто Севастополь, 99011); (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь, 99011)

про визнання строку дії договору продовженим

                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Алсуф'єв В.В.) від 20 листопада 2006 року у справі № 20-1/070 позов малого приватного підприємства "Морський клуб" до комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон", Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про визнання строку дії договору продовженим задоволено. Визнано договір оренди нерухомого майна №21, укладений державним комунальним підприємством „Аррікон” та малим приватним підприємством "Морський клуб" 16 лютого 2001 року продовженим на строк до 31 січня 2011 року. Стягнуто з комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" на користь малого приватного підприємства "Морський клуб" 42,50 грн. державного мита Стягнуто з Фонду комунального майна Севастопольської міської ради 42,50 грн. державного мита.

          Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач - Фонд комунального майна Севастопольської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, у позові відмовити, посилаючись на відсутність правових підстав для продовження строку дії договору.

          Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

          У судовому засіданні представник відповідача - Фонду комунального майна Севастопольської міської ради підтримав апеляційну скаргу. Представники комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон" і малого приватного підприємства "Морський клуб" надали судовій колегії пояснення та заперечення на апеляційну скаргу.

          За клопотанням сторін судочинство здійснювалося російською мовою.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. від 05 лютого 2007 року у справі №20-1/070 суддя Горошко Н.П. була замінена на суддю Плута В.М.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.          

          У вересні 2006 року мале приватне підприємство "Морський клуб" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до комунального підприємства Севастопольської міської ради та Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про визнання договору оренди нерухомого майна №21, укладеного державним комунальним підприємством Севастопольської міської ради "Аррікон" та малим приватним підприємством "Морський клуб" 16 лютого 2001 року, продовженим на строк до 31 січня 2011 року, мотивуючи тим, що відповідач безпідставно не визнає цей договір продовженим на новий строк.

Відповідач - комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон", заперечуючи проти позову, посилався на дотримання орендодавцем вимог Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-Х11 від 10 квітня 1992 року у частині попередження про неможливість продовження строку дії договору.           

Оскаржуваним рішенням суд встановив факт продовження користування наймачем майном після закінчення строку дії договору та відсутність у межах встановленого строку заперечень наймодавця, з огляду на що визнав договір продовженим на новий строк.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення .

Відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року, до договорів, що були укладені до 01 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладання.

Правовідносини сторін виникли з договору №21від 16 лютого 2001 року оренди нерухомого майна, а саме, вбудованих нежитлових приміщень, загальною площею 651,7м2, по вул. Корчагіна, 30 в місті Севастополі, укладеного строком на 5 років до 31 січня 2006 року.

Отже, спір підлягає врегулюванню на підставі норм діючого Цивільного кодексу України та спеціального законодавства, яким є Господарський кодекс України та Закон України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, за договором найма (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як свідчать матеріали справи, факт укладення договору, його предмет та визначений договором строк дії сторонами не оспорюється.

У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На виконання умов договору та вимог Закону України „Про оренду державного та комунального майна” позивач листом від 28 грудня 2005 року, тобто, більш ніж за місяць до закінчення строк дії договору, звернувся до орендодавця з заявою про продовження строку дії договору, що відповідачами не заперечується.

Оскільки доказів своєчасного розгляду зазначеного звернення відповідачами суду не надано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Лист комунального підприємства Севастопольської міської ради „Аррікон” про повідомлення малого приватного підприємства "Морський клуб" щодо припинення 31 січня 2006 року договору оренди №21 на вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 651,7м2, по вул. Корчагіна, 30 в місті Севастополі не може бути розцінений як волевиявлення орендодавця з огляду на відсутність належних доказів його направлення на адресу малого приватного підприємства "Морський клуб" (реєстр відправлень, наданий відповідачем, не може безспірно свідчити про відправлення позивачеві саме вищезгаданої кореспонденції).

Одночасно судова колегія вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини рішення посилання суду першої інстанції на те, що нарахування орендодавцем плати за користування приміщенням та сплата рахунків орендарем свідчить про відсутність у орендодавця наміру щодо припинення орендних відносин та їх фактичне продовження, оскільки такий висновок є зайвим та не може бути підставою для задоволення позову.

          Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            

ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 20 листопада 2006 року у справі № 20-1/070 залишити без змін.

                                                  


Головуючий суддя                    підпис                     Г.К. Прокопанич

Судді                                                  підпис                     В.В.Сотула

                                                  підпис                     В.М. Плут