Рішення №423031

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2007 р.

Справа № 31/402-06-11350А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бойко Л.І.,

суддів: Величко Т.А., Жукової А.М.,

при секретарі судового засідання Храмшиній І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача –Гаврюшенко О.Ю.

від відповідача –Берчатова Л.В., Шелестенко С.Ю. - директор

від Прокуратури – Клюкін К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та заяву Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

на постанову господарського суду Одеської області від 05.12.2006р.

зі справи № 31/402-06-11350А

за позовом: Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: ТОВ КО „Сонячний берег”

про стягнення 4150 грн.

встановив:

Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21.03.1991р. (із змінами та доповненнями) 26.10.2006р. звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ КО „Сонячний берег” 4150 грн. штрафних санкцій за невиконання у 2005 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Постановою господарського суду Одеської області від 05.12.2006р. (суддя В.М. Лєсогоров) у задоволенні позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що у 2005р. відповідач працевлаштував 2-х інвалідів.

Не погодившись із постановою суду, Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів 26.12.2006р. звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, а саме на те, що суд не прийняв до уваги той факт, що розрахунок працюючих інвалідів-штатних працівників, які були зайняті на даному підприємстві у 2005р. був зроблений у відповідності до пунктів 3.3.1 –3.3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженої наказом Мінстату України від 07.07.1995р. № 171 та Інструкції щодо заповнення форми № 10ПІ поштова-річна „Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів”, затвердженої наказом Мінпраці України від 29.12.2004р. № 338, тобто, підсумовуючи кількість місяців, які пропрацювали на підприємстві інваліди, та поділивши їх кількість на 12 місяців, позивач дійшов висновку, що відповідач працевлаштував лише 1 інваліда.

Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області 23.01.2007р. подав до суду апеляційної інстанції заяву про приєднання до апеляційної скарги Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів із проханням скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом, судова колегія дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги та законність прийнятої господарським судом постанови, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.ст. 19, 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, для підприємств, об’єднань, установ, незалежно від форм власності та господарювання, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4-х відсотків від загальної чисельності працюючих.

Згідно ст. 20 вищезазначеного Закону України, підприємства, установи та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де кількість працюючих менша, ніж встановлено нормативом, щорічно сплачують відділенню Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції в розмірі середньомісячної заробітної плати на відповідному підприємстві.

Середньооблікова чисельність штатних працівників за 2005р. у ТОВ КО „Сонячний берег” склала 46 осіб. У відповідності з нормативом місць відповідач повинен був створити 2 робочих місця для праці інвалідів.

Як вбачається із звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. від 03.02.2006р. ТОВ КО „Сонячний берег”, на підприємстві фактично працювали інваліди: Гурец Г.Я. та Мякішев О.М. протягом 5 і 12 місяців відповідно.

Крім того, із наданих представником відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції документів вбачається, що протягом 6 місяців на підприємстві працював ще один інвалід - Прокоп’єва Л.В., що не знайшло свого відображення у звіті, а вказаний інвалід Мякішев О.М. займав за сумісництвом ще одну ставку охоронця, що також не було відображено у звіті.

Той факт, що інваліди працювали у 2005 році не повних 12 місяців не впливає на висновок суду щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки заперечення скаржника в цій частині, по-перше, суперечить п.3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів; по-друге, згідно із ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, відповідальність настає лише у випадку не зайняття інвалідом робочого місця і не пов’язується з тривалістю його роботи на підприємстві.

До того ж, згідно листа Білгород-Дністровського міськрайонного центру зайнятості № 1507/13/02 від 15.12.2006р., на обліку в центрі зайнятості в 2005 році інваліди, які б бажали працювати в смт. Сергіїївка, не перебували, а мешканців смт. Сергіїївка з числа інвалідів на обліку протягом 2005 року не було.

Таким чином, відповідач виконав норматив, визначений ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, на підставі чого, судова колегія вважає постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.


Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Постанову господарського суду Одеської області від 5.12.2006р. у справі № 31/402-06-11350А залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.


Ухвала апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.


Головуючий суддя                                                              Л.І. Бойко


Судді:                                                             Т.А. Величко


А.М. Жукова