Рішення №423036

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

06 лютого 2007 р.

№ 8/188

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу державного конструкторського бюро “Південне” ім. Янгеля, м. Дніпропетровськ (далі –ДКБ “Південне”)

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2006

зі справи № 8/188

за позовом ДКБ “Південне”

до закритого акціонерного товариства “Літан”, м. Дніпропетровськ (далі –ЗАТ “Літан”)

про зобов’язання укласти ліцензійний договір і стягнення 4 457 122 грн. та

зустрічним позовом ЗАТ “Літан”

до ДКБ “Південне”

про визнання недійсним патенту,

третя особа –державне підприємство “Виробниче об’єднання “Південний машинобудівний завод ім. А.М. Макарова”, м. Дніпропетровськ (далі - Машзавод),

за участю прокурора.

Судове засідання проведено за участю представників:

ДКБ “Південне” –Репеті Є.І., Єфремова Ю.С., Міняєва А.О.,

ЗАТ “Літан” –Сухова О.П., Науменка Д.О., Жукової О.М.,

Машзаводу –не з’яв.,

прокурора –Шумка Г.В. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України).


За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України


ВСТАНОВИВ:


Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.07.2006 (суддя Дубінін І.Ю.) первісний позов задоволено частково:

ЗАТ “Літан” зобов’язано: з моменту набрання чинності цим рішенням припинити використання промислового зразка “Тролейбус”, захищеного патентом № 4013 на промисловий зразок “Тролейбус” від 15.11.2000; протягом 14-ти календарних днів з моменту набрання чинності цим рішенням укласти з ДКБ “Південне” ліцензійний договір на використання промислового зразка “Тролейбус”, захищеного зазначеним патентом;

з ЗАТ “Літан” стягнуто на користь ДКБ “Південне” 3 703 354 грн. збитків, 712 692, 44 грн. втрат від інфляції;

з ЗАТ “Літан” стягнуто в доход державного бюджету України 25 350, 40 грн. державного мита і на користь ДП “Судовий інформаційний центр” –116, 91 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

у решті первісного позову відмовлено;

у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У прийнятті зазначеного рішення суд з посиланням на Закони України “Про охорону прав на промислові зразки”, “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”, приписи Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України виходив, зокрема, з обґрунтованості вимог первісного позову у відповідних частинах, безпідставності нарахування втрат від інфляції за цим позовом у сумі 41 075, 56 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2006 (колегія суддів у складі: Ясир Л.О. - головуючий, судді Герасименко І.М. і Прудніков В.В.) апеляційну скаргу ЗАТ “Літан” задоволено; рішення місцевого господарського суду змінено з викладенням резолютивної частини цього рішення в новій редакції, згідно з якою у задоволенні первісного і зустрічного позовів відмовлено; з ДКБ “Південне” стягнуто на користь ЗАТ “Літан” 12 675, 20 грн. державного мита з апеляційної скарги. У прийнятті зазначеної постанови апеляційний господарський суд з посиланням на Закон України “Про охорону прав на промислові зразки”, приписи ЦК УРСР, ЦК України, Господарського кодексу України виходив з відсутності підстав для задоволення як первісних, так і зустрічних позовних вимог (останніх –у зв’язку із закінченням строку позовної давності, встановленого статтею 71 ЦК УРСР).

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ДКБ “Південне” просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін і судові витрати покласти на відповідача за первісним позовом. Скаргу мотивовано прийняттям цієї постанови з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.

Прокурор, який взяв участь у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги, підтримав вимоги скаржника.

У відзиві на касаційну скаргу ЗАТ “Літан” заперечувало проти доводів скаржника, зазначаючи про їх надуманість, непереконливість і про те, що вони зводяться до оцінки доказів зі справи, що належить до компетенції судів першої і апеляційної інстанцій, та просило оскаржувану постанову залишити без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 15.11.2000 Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України видав ДКБ “Південне” патент № 4013 на промисловий зразок “Тролейбус” (далі –патент № 4013); відомості про видачу цього патенту опубліковано в офіційному бюлетені від 15.11.2000 № 6;

- на час розгляду даної справи дія патенту № 4013 не припинилася і недійсним він не визнавався;

- зустрічний позов у даній справі про визнання патенту № 4013 подано після закінчення строку позовної давності; клопотання про відновлення цього строку не заявлялося, будь-яких поважних причин пропуску зазначеного строку не наведено і судом не знайдено;

- 05.10.1994 ДКБ “Південне” і Машзаводом було підписано договір про сумісну діяльність при розробці та виготовленні тролейбусів ЮМЗ Т № 2087/123 (далі - Договір), згідно з яким його сторони зобов’язалися спільно діяти при розробці, доопрацюванні, дослідному та серійному виготовленні тролейбусів ЮМЗ Т2 та їх складових частин, а Машзавод виробляє тролейбуси для попередніх та приймальних перевірок й після завершення приймальних перевірок серійно їх виготовляє;

- за пунктами 4.1, 11 Договору ДКБ “Південне” передає Машзаводові право на патенти і право на використання винаходів та промислових зразків, що випливають з патенту, за ліцензійними договорами, які реєструються в Держпатенті України; строк дії Договору встановлюється з 01.01.1994 до завершення виробництва тролейбусів;

- Машзаводом не подано доказів укладення ним з ДКБ “Південне” відповідного ліцензійного договору на використання промислового зразка;

- офіційним дилером Машзаводу по поставці, гарантійному та сервісному обслуговуванню тролейбусів марки ЮМЗ Т з квітня 1995 року є ЗАТ “Літан”, що підтверджується контрактом від 04.04.1995 № 232, договором про дилерство від 01.10.2001 № 485, укладеними Машзаводом і ЗАТ “Літан”;

- згідно з умовами усіх договорів та положення “Про фірмове технічне обслуговування тролейбусів, які виготовляються ДП “ВО “Південний машинобудівний завод ім. Макарова” (1995 рік), розробленого відповідно до рішення Державного комітету України по житлово-комунальному господарству Міністерства машинобудування, ВПК та конверсії України від 05.12.1993 № 25/31, а також положення “Про взаємодію ДП “ВО “Південний машинобудівний завод ім. Макарова” та АТ “Літан” по питанням гарантійного та технічного обслуговування тролейбусів та зв’язку з споживачами” від 05.07.2002 АТ “Літан” протягом 10 років проводить:

поставку тролейбусів марки ЮМЗ Т спеціалізованим автотранспортом;

наладку тролейбусів марки ЮМЗ Т перед введенням в експлуатацію та їх гарантійне обслуговування;

навчання водіїв і обслуговуючого персоналу тролейбусів;

маркетингові дослідження ринку збуту тролейбусів і запчастин до них, постачання на виробництво тролейбусів марки ЮМЗ Т матеріалів та комплектуючих;

фінансування (часткове та повне) виконання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, освоєння серійного виробництва нових модифікацій тролейбусів, а також окремих вузлів та агрегатів;

- АТ “Літан” виступило замовником робіт з надання Міжнародного ідентифікаційного коду виробника дорожніх транспортних засобів (WMI) та символів ідентифікаційного номеру ДТЗ (VIN) на тролейбуси марки ЮМЗ Т-2, ЮМЗ Т2-09 (свідоцтва №№ 139, 139/1 відповідно від 27.09.1999, 27.03.2000), видані АТ “Літан” Органом сертифікації дорожніх транспортних засобів державного підприємства “Державний автотранспортний науково-дослідний та проектний інститут”;

- виконання АТ “Літан” відповідних дій підтверджується матеріалами справи (т. 1, а. с. 41-77; т. 2, а. с. 76-105, 108, 109), листом Машзаводу від 26.05.2005 № 900/24 (т. 2, а. с. 127), поясненням № 4 ДКБ “Південне” від 21.06.2005;

- виконувані АТ “Літан” дії мали місце до подання заявки на промисловий зразок за патентом № 4013 протягом тривалого часу та за добровільною згодою всіх інших осіб, задіяних у створенні тролейбусів (у тому числі за згодою ДКБ “Південне”, що випливає з численного листування та спільних рішень, згідно з якими на АТ “Літан” покладалися відповідні завдання або в яких констатувалося їх виконання);

- висновком експертів Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Академії правових наук України (т. 7, а. с. 2) за експертизою, що проводилася згідно з ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.10.2005, підтверджено використання АТ “Літан” промислового зразка за патентом № 4013 до дати подання ДКБ “Південне” заяви до Установи.

Приписом частини третьої статті 22 Закону України “Про охорону прав на промислові зразки” встановлено, що будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах своєї діяльності добросовісно використала в Україні заявлений промисловий зразок чи здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання або на використання промислового зразка, як це передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користування).

Аналогічне за змістом положення міститься також у статті 470 ЦК України.

Судом апеляційної інстанції на підставі зібраних у справі, досліджених і належним чином оцінених доказів установлено факт добросовісного використання ЗАТ “Літан” промислового зразка за патентом № 4013 до дати подання ДКБ “Південне” заяви до Установи, тобто дотримання названим товариством вимог наведених законодавчих приписів.

При цьому у апеляційної інстанції не було потреби у призначенні згаданої судової експертизи, оскільки, як вбачається з наведеного в оскаржуваній постанові змісту експертного висновку, судом були поставлені перед експертами питання правового характеру, що безпосередньо випливають із змісту наведеної норми Закону України “Про охорону прав на промислові зразки”. Проте дані судової експертизи не спростували, а лише підтвердили обставини, які апеляційний господарський суд встановив, та висновки, яких він дійшов і без проведення такої експертизи, а тому призначення та проведення останньої не може вважатися підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків, покладених в основу оскаржуваного судового рішення. Визначених законом підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:


Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.10.2006 зі справи № 8/188 залишити без змін, а касаційну скаргу державного конструкторського бюро “Південне” ім. Янгеля –без задоволення.



Суддя В. Селіваненко


Суддя І. Бенедисюк


Суддя Б. Львов