Рішення №423039

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

06 лютого 2007 р.

№ 8/343-05-9210


Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ламела", смт Шкло Яворівського району Львівської області (далі –ТОВ "Ламела")

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2006

зі справи № 8/343-05-9210

за позовом ТОВ "Ламела"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Консенсус", м. Одеса (далі –ТОВ "Консенсус")

про заборону вчинення певних дій.

Судове засідання проведено за участю представників:

ТОВ "Ламела" –Пилиповича В.О.,

ТОВ "Консенсус" –Захарчука П.Г.


За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:


Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про зобов’язання ТОВ "Консенсус" припинити виробництво продукції "Сушарка для тарілок SL".

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.02.2006 (суддя Атанова Т.О.) позов задоволено. Рішення суду з посиланням на приписи статей 1, 20, 26 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" (далі –Закон) мотивовано порушенням відповідачем майнових прав інтелектуальної власності ТОВ "Ламела" шляхом несанкціонованого використання промислового зразка, зареєстрованого за патентом "Сушильна підставка для посуду" № 9446. Крім того, мотивом рішення суду першої інстанції зазначено те, ТОВ "Консенсус" не доведено наявності у нього права попереднього користувача на спірний промисловий зразок.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 (колегія суддів у складі: суддя Андреєва Е.І. –головуючий, судді Мацюра П.Ф., Ліпчанська Н.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано; в задоволенні позову відмовлено. У прийнятті зазначеної постанови суд апеляційної інстанції виходив з наявності у відповідача права попереднього користувача на спірний промисловий зразок, оскільки виготовлення виробу "Сушарка для тарілок SL" здійснювалося відповідачем до дати подання ТОВ "Ламела" заявки на одержання патенту.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду з даного спору, посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду дійсним обставинам справи. Так, скаржник зазначає, що надані відповідачем документи не є беззаперечним доказом вироблення відповідачем товару, схожого з запатентованим промисловим зразком, до дати подання заявки, оскільки відповідачем жодним чином не доведено факту виготовлення спірної продукції "Сушарка для тарілок SL" саме із закупленої у 2002 році прес-форми В-51 "сушарка для посуду".

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- ТОВ "Ламела" є власником патенту на промисловий зразок № 9446 "Сушильна підставка для посуду"; заявку № 2003122280 подано 29.12.2003; відомості про видачу патенту опубліковано 15.10.2004 в офіційному бюлетені “Промислова власність” № 10;

- на підставі контракту від 28.03.2002 № 8, укладеного ТОВ "Консенсус" (покупець) та "НО SHUN MOLD CO., LTD" (продавець), відповідачеві було поставлено прес-форми для виготовлення виробів із пластмаси, у тому числі й прес-форми В-51 "сушарка для посуду", що підтверджується даними комерційного інвойсу від 26.08.2002 № HSO826 та вантажно-митної декларації ;

- для виробництва господарчих виробів з пластмаси у 2002 році спеціалістами ТОВ "Консенсус" було розроблено відповідні технічні умови;

- на виконання договору поставки від 10.01.2003, укладеного ТОВ "Консенсус" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпрогрес" (покупець), за накладними від 20.01.2003 № 40, від 10.02.2003 № 130, від 26.02.2003 № 198, від 19.03.2003 № 313, від 10.04.2003 № 433, від 17.06.2003 № 961, від 17.08.2003 № 1555, від 19.08.2003 № 1568 відповідач поставив покупцеві вироби з пластмаси, у тому числі товар "Сушарка для тарілок SL";

- згідно з висновком судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 27.07.2006 № 5079/30 з даної справи:

у виробі позивача "Сушарка для тарілок SL" використано всі суттєві ознаки першого та другого варіантів промислового зразка за патентом № 9446;

сукупність суттєвих ознак виробу "Сушарка для тарілок SL" є тотожною сукупності суттєвих ознак, що визначають зовнішній вигляд першого та другого варіантів промислового зразка "Сушильна підставка для посуду" за патентом № 9446.

Причиною виникнення спору в даній справі стало використання ТОВ "Консенсус" у своїй комерційній діяльності промислового зразка, охоронюваного за патентом № 9446, без дозволу патентовласника.

Причиною подання касаційної скарги зі справи стало питання про наявність у ТОВ "Консенсус" права попереднього користувача на промисловий зразок "Сушильна підставка для посуду".

Згідно зі статтею 20 Закону:

патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка (частина друга);

патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника патенту (частина третя).

Відповідно до статті 22 Закону, статті 470 Цивільного кодексу України та статті 4 Паризької Конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 в Україні визнається право попереднього користувача на промисловий зразок.

Зокрема, у частині першій статті 470 Цивільного кодексу України визначено, що будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Господарські суди дійшли різних висновків у встановленні факту наявності у відповідача права попереднього користувача на промисловий зразок "Сушильна підставка для посуду". Так, суд першої інстанції зазначив, що контракт від 28.03.2002 № 8, договір від 10.01.2003 № 4 та технічні умови виробів господарських з поліетилену не містять переліку суттєвих ознак виробу "Сушарка для тарілок SL", тому названі фактичні дані не можуть свідчити про використання відповідачем виробу, тотожного спірному промисловому зразку. Суд апеляційної інстанції за результатами дослідження внутрішніх документів відповідача, договорів останнього з контрагентами та доказів виконання таких договорів дійшов висновку про використання ТОВ "Консенсус" спірного виробу до дати подання заявки.

В матеріалах справи відсутні докази зміни відповідачем зовнішнього вигляду виробу "Сушарка для тарілок SL" після 29.12.2003 (тобто після подання заявки на одержання патенту № 9446), тоді як позивачем не подано жодних даних на підтвердження факту використання відповідачем спірного промислового зразка саме після вказаної дати. Відтак з огляду на установлені судовими інстанціями фактичні дані слід погодитися з наданою апеляційним судом правовою оцінкою обставин справи стосовно доведення відповідачем свого права попереднього користувача на промисловий зразок "Сушильна підставка для посуду", що виключає правомірність позовних вимог ТОВ "Ламела".

За таких обставин передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:


Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 зі справи № 8/343-05-9210 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ламела" –без задоволення.



Суддя          В.Селіваненко



Суддя          І.Бенедисюк



Суддя          Б. Львов



Реклама от наших спонсоров:

Оставить комментарий

Рішення №423039

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

06 лютого 2007 р.

№ 8/343-05-9210


Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ламела", смт Шкло Яворівського району Львівської області (далі –ТОВ "Ламела")

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2006

зі справи № 8/343-05-9210

за позовом ТОВ "Ламела"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Консенсус", м. Одеса (далі –ТОВ "Консенсус")

про заборону вчинення певних дій.

Судове засідання проведено за участю представників:

ТОВ "Ламела" –Пилиповича В.О.,

ТОВ "Консенсус" –Захарчука П.Г.


За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:


Позов (з урахуванням уточнення до нього) подано про зобов’язання ТОВ "Консенсус" припинити виробництво продукції "Сушарка для тарілок SL".

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.02.2006 (суддя Атанова Т.О.) позов задоволено. Рішення суду з посиланням на приписи статей 1, 20, 26 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" (далі –Закон) мотивовано порушенням відповідачем майнових прав інтелектуальної власності ТОВ "Ламела" шляхом несанкціонованого використання промислового зразка, зареєстрованого за патентом "Сушильна підставка для посуду" № 9446. Крім того, мотивом рішення суду першої інстанції зазначено те, ТОВ "Консенсус" не доведено наявності у нього права попереднього користувача на спірний промисловий зразок.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 (колегія суддів у складі: суддя Андреєва Е.І. –головуючий, судді Мацюра П.Ф., Ліпчанська Н.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано; в задоволенні позову відмовлено. У прийнятті зазначеної постанови суд апеляційної інстанції виходив з наявності у відповідача права попереднього користувача на спірний промисловий зразок, оскільки виготовлення виробу "Сушарка для тарілок SL" здійснювалося відповідачем до дати подання ТОВ "Ламела" заявки на одержання патенту.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду з даного спору, посилаючись на невідповідність висновків апеляційного суду дійсним обставинам справи. Так, скаржник зазначає, що надані відповідачем документи не є беззаперечним доказом вироблення відповідачем товару, схожого з запатентованим промисловим зразком, до дати подання заявки, оскільки відповідачем жодним чином не доведено факту виготовлення спірної продукції "Сушарка для тарілок SL" саме із закупленої у 2002 році прес-форми В-51 "сушарка для посуду".

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- ТОВ "Ламела" є власником патенту на промисловий зразок № 9446 "Сушильна підставка для посуду"; заявку № 2003122280 подано 29.12.2003; відомості про видачу патенту опубліковано 15.10.2004 в офіційному бюлетені “Промислова власність” № 10;

- на підставі контракту від 28.03.2002 № 8, укладеного ТОВ "Консенсус" (покупець) та "НО SHUN MOLD CO., LTD" (продавець), відповідачеві було поставлено прес-форми для виготовлення виробів із пластмаси, у тому числі й прес-форми В-51 "сушарка для посуду", що підтверджується даними комерційного інвойсу від 26.08.2002 № HSO826 та вантажно-митної декларації ;

- для виробництва господарчих виробів з пластмаси у 2002 році спеціалістами ТОВ "Консенсус" було розроблено відповідні технічні умови;

- на виконання договору поставки від 10.01.2003, укладеного ТОВ "Консенсус" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпрогрес" (покупець), за накладними від 20.01.2003 № 40, від 10.02.2003 № 130, від 26.02.2003 № 198, від 19.03.2003 № 313, від 10.04.2003 № 433, від 17.06.2003 № 961, від 17.08.2003 № 1555, від 19.08.2003 № 1568 відповідач поставив покупцеві вироби з пластмаси, у тому числі товар "Сушарка для тарілок SL";

- згідно з висновком судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 27.07.2006 № 5079/30 з даної справи:

у виробі позивача "Сушарка для тарілок SL" використано всі суттєві ознаки першого та другого варіантів промислового зразка за патентом № 9446;

сукупність суттєвих ознак виробу "Сушарка для тарілок SL" є тотожною сукупності суттєвих ознак, що визначають зовнішній вигляд першого та другого варіантів промислового зразка "Сушильна підставка для посуду" за патентом № 9446.

Причиною виникнення спору в даній справі стало використання ТОВ "Консенсус" у своїй комерційній діяльності промислового зразка, охоронюваного за патентом № 9446, без дозволу патентовласника.

Причиною подання касаційної скарги зі справи стало питання про наявність у ТОВ "Консенсус" права попереднього користувача на промисловий зразок "Сушильна підставка для посуду".

Згідно зі статтею 20 Закону:

патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка (частина друга);

патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника патенту (частина третя).

Відповідно до статті 22 Закону, статті 470 Цивільного кодексу України та статті 4 Паризької Конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 в Україні визнається право попереднього користувача на промисловий зразок.

Зокрема, у частині першій статті 470 Цивільного кодексу України визначено, що будь-яка особа, яка до дати подання заявки на винахід, корисну модель, промисловий зразок або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала винахід, корисну модель, промисловий зразок в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).

Господарські суди дійшли різних висновків у встановленні факту наявності у відповідача права попереднього користувача на промисловий зразок "Сушильна підставка для посуду". Так, суд першої інстанції зазначив, що контракт від 28.03.2002 № 8, договір від 10.01.2003 № 4 та технічні умови виробів господарських з поліетилену не містять переліку суттєвих ознак виробу "Сушарка для тарілок SL", тому названі фактичні дані не можуть свідчити про використання відповідачем виробу, тотожного спірному промисловому зразку. Суд апеляційної інстанції за результатами дослідження внутрішніх документів відповідача, договорів останнього з контрагентами та доказів виконання таких договорів дійшов висновку про використання ТОВ "Консенсус" спірного виробу до дати подання заявки.

В матеріалах справи відсутні докази зміни відповідачем зовнішнього вигляду виробу "Сушарка для тарілок SL" після 29.12.2003 (тобто після подання заявки на одержання патенту № 9446), тоді як позивачем не подано жодних даних на підтвердження факту використання відповідачем спірного промислового зразка саме після вказаної дати. Відтак з огляду на установлені судовими інстанціями фактичні дані слід погодитися з наданою апеляційним судом правовою оцінкою обставин справи стосовно доведення відповідачем свого права попереднього користувача на промисловий зразок "Сушильна підставка для посуду", що виключає правомірність позовних вимог ТОВ "Ламела".

За таких обставин передбачені законом підстави для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:


Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.10.2006 зі справи № 8/343-05-9210 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ламела" –без задоволення.



Суддя          В.Селіваненко



Суддя          І.Бенедисюк



Суддя          Б. Львов



Оставить комментарий